Перед своєрідною китайською культурою нам, європейцям, не гріх іноді і капелюха зняти. Папір, порох, компас, людська філософія, медицина… І цю низку можна продовжувати. Завдяки цим низьким на зріст і високим духом людям цивілізації рухалися до нинішнього дня. І рух цей триває. Виховані у кращих традиціях людських стосунків китайці високо цінують надбання інших людей. Для того, щоб один одному вижити у цьому світі, ми повинні один одного знати, один одному довіритися, розкритися, не ховатися у соїй обмеженій мушлі егоїзму.
Му Юйчун просто, відкрито зайшов до мого кабінету.Він привітався, посміхнувся й відразу невидимий бар’єр між нами, вибудований тисячоліттями і тисячами кілометрів віддалі, впав. Або китайці всі такі, або Му справді великий Вчитель. Якщо перше – то дуже добре, якщо друге – то також добре. Бо саме великі вчителі навчають своїх учнів тому, що знають самі. І чим більше вони будуть навчати, тим більше ставатиме таких людей, як цей китайський Вчитель.
Му Юйчун родом з Пекіна, навчатися ушу почав з 6 років. На сьогодні він, 54-річний чоловік має шостий дуань ушу. Вчитель більше гордиться своїми учнями, аніж собою. Тому особливо тепло відгукується про одного, який вже досягнув восьмого дану ушу. Наші люди трохи вже знайомі з китайським мистецтвом бою і медицини. Тому не варто заглиблюватися у всі тонкощі. Бо й сам не зможу ані назви написати, ані технології розкрити. Звичні до своїх звуків і свого способу життя китайці цьому вчаться роки і десятиріччя. Що характерно для Вчителя Му – це те, що він розкривши свої можливості тіла і духу, знає, як цьому навчити інших.
Колись у 80-х роках в Радянському Союзі почалася мода на східні єдиноборства. Запрошували вчителів з Китаю. І в 1986 році вибрали Му. Він був у різних республіках Союзу. Навчав інших. Розвал імперії застав його у Києві. Тут Му сподобалося. Тим паче, що й знайшов собі дружину – українку. Взагалі українська земля й наші люди, як вважає Му, мають велику енергетику, яку не завжди і не повною мірою використовують. Ми, ніби стиснуті пружини, і не відаємо, де є той важіль, на який треба натиснути, щоб ця пружина розкрилася. Якщо цьому навчимося, то станемо такими, як китайські майстри. Уявляю, скільки часу і зусиль потрібно для цього.
Му вчить цьому наших людей. І не завжди він повністю переносить всю китайську ментальність на українця. Він вважає, що ми маємо свою неповторну енергетику й свою науку. Тільки поєднання однієї з іншою дає той результат, який потрібен людині. Його школи вже виникли у Криму, Києві, Черкасах. Наразі Чернівці.
Ті, хто мистецтво ушу знав тільки за книгами і розповідями, мають можливість знайомитися з ним на конкретних прикладах з конкретним Вчителем – Му Юйчуном, колишнім чемпіоном Пекіна, одним з напрофесійніших суддів ушу Китаю, доктором медицини.
Петро Кобевко