Народився і виріс він в Пекині. До ушу прилучився з шости років. Починав з найпростішого виду – Шаолінь цюань. Згодом став опановувати і інші види – з мечем, палицею, нунчаками. В 1982 році Му Юйчун виборов звання чемпіона Китаю з повноконтактного бою. Того ж року він став державним суддею вищої категорії. Йому доручали судити найвідповідальніші чемпіонати, адже він вважався одним із найкращих і найдосвідченіших спортивних арбітрів. Як каже Майстер Му, відтоді його почали часто показувати по телевізору. До речі, з телебаченням у вчителя давнє знайомство. Деякий час йому довелося працювати вчителем ушу при Пеккінській кіностудії. Він навчав акторів того мистецтва й навіть сам знявся в кількох десятках кінокартин.
– Правда, всі ті ролі були епізодичними, – з усмішкою згадує Му Юйчун. Остання стрічка називалась «Баштанний сторож». У ній розповідалось про дівчину, яка добре володіла ушу і охороняла баштан від крадіїв. Частенько їй доводилося відбиватися від охочих поласувати кавунами. Одним із таких ласунів і був мій герой. Невдасі-крадію добряче перепало на горіхи, й у кінці картини він гине від руки подруги баштанного сторожа.
У Китаї у Майстра Му залишилося багато учнів, один з них навіть перевершив самого вчителя й отримав восьмий дуань з ушу. У самого ж Майстра – шостий.
Му юйчун опинився в Києві випадково. Наприкінці 80-х років у Радянському Союзі пішла мода на східні єдиноборства. Партийні чиновники від спорту вирішили, що треба було б легалізувати підпільні секції й, узагалі, підняти престиж країни в цьому плані. Для цього запросили вчителів з Китаю. Серед них був і Майстер Му. Побував він у багатьох республіках Союзу, де навчав підлітків бойових мистецтв. Розвал імперії застав його у Києві. Тут він і залишився, бо йому дуже сподобалося місто, а ще більше українська дівчина Оксана. Скажу по правді, якби Майстер Му прийшов на інтерв’ю без своєї дружини, навряд чи я щось уторопав би з того, що він мені говорив. А говорив учитель поганою російською мовою, яку Оксана перекладала мені на «гарну».
– Я вже давно звикла до такої мови чоловіка й інтуітивно відчуваю, що він намагається сказати, – каже Оксана. – І знаєте, як не дивно, але учні розуміють свого вчителя з напівслова, напівжеста.
Уже кілька років вона займається ушу в клубі свого чоловіка й каже, що ці заняття дали їй дуже багато.
– По перше, – каже Оксана, – гімнастика ушу дає величезний оздоровчий ефект, оскільки вона заставляє працювати всі м’язи, всю кровоносну систему, включно аж до найдрібніших капілярчиків. По-друге, ушу тренує витримку і терпіння, допомагає очиститися фізично і духовно. Передусім, це серйозна внутрішня робота. Починаєш відчувати енергію свого тіла й енергію навколишнього світу, й навчаєшся гармонізувати стосунки й з іншими людьми, і з цілим світом.
– Я постійно готовий до будь-якої несподіванки, – підхоплює розмову Майстер Му, – можете мене вдарити по голові пляшкою або по спині залізною трубою – зі мною нічогісінько не станеться.
Дружина учителя розповіла, що її чоловік інколи демонструє журналістам, які приходять до нього по інтерв’ю, всілякі штучки. Бере,наприклад, автомобільну ресору, кілограмів так на десять, і двома-трьома ударами голови згинає її до форми підкови. Або ще забиває долонею гвіздок у товсту дошку, а потім переламує її у себе на голові. Отетерілим від подиву журналістам майстер пропонує торкнутися кінчика списа і переконатися в його гостроті. Цей спис він упирає рукояткою в стіну, а гострим кінцем – у шию, трохи нижче кадика. Під вагою його тіла спис згинається в дугу. У Майстра ж на шиї не залишається жодної цяточки. Усім цим «примочкам» Майстер Му може, звісно, навчити й своїх учнів. Але він їх цього не навчає, бо його найперше цікавить пропаганда оздоровчого ушу. Він вважає, що українська земля й українці мають велику енергетику, якою, на жаль, не можуть скористатися. Майстер учить своїх учнів-українців знаходити в собі ті важелі, натиснувши на які, вони відчують ту силу і енергію, яка допоможе їм повністю розкритися й самореалізуватися. Його школи ушу вже виникли в Києві, Криму, Чернівцях, Одесі. На черзі – Черкаси. На факультеті фізвиховання Черкаського державного університету Майстер Му прочитав вступні лекції й провів кілька практичних занять. Формувати групи охочих оволодіти мистецтвом ушу він доручив одній зі своїх кращих учениць – Ганні Єлісаветській. Аня познайомилася з Майстром чотири роки тому, ще коли жила в Києві. Зараз вона – черкащанка.
– Мені пощастило вчитися в майстра протягом кількох років і самій переконатися, що деякі «секрети Сходу» дуже корисні, а інколи вкрай необхідні в різних складних і не дуже складних житейських ситуаціях, – зізнається вона. – Я дізналася, що головний біль і втому можна зняти, не вживаючи таблетки, а застосовуючи знання про енергетичні точки, масаж, що набагато корисніше, безпечніше й дешевше. Можливо, ви заперечите, мовляв, сьогодні така величезна кількість книжок на цю тему, і що тільки ледачий не заглянув до них, а я скажу, що заняття з майстром не можна порівняти за рівнем і якістю сприйняття такого незвичного для нас (через наш менталітет) матеріалу. Важливо не тільки вивчати послідовність рухів, цікаво схопити їх смисл, відчути силу і енергію, вкладені в рух нашого власного тіла, і далі спостерігати, що з цього народжується. Вивчаючи книжку, ми читаємо про здоров’я або про те, як хтось десь там став здоровим. Крім того, у багатьох книжках описується особистий досвід автора. У нас є можливість створити свій, власний досвід під керівництвом майстра й педагога найвищого класу. Учитель Му Юйчун дарує знання, пропонуючи експеримнетувати, приміряти на себе нове, створюючи свій єдиний і неповторний стиль.
Володимир Безуглий